пка для рідк

1) ( действие) клепа́ння; нюто́вання

- клёпка внакрой

2) ( бочарная) кле́пка

3) ( орудие для клепания) клепа́ч, -ча́

1) ( действие) клепа́ння; нюто́вання

- клёпка внакрой

2) ( бочарная) кле́пка

3) ( орудие для клепания) клепа́ч, -ча́

діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).

* * *

1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

2) ( административное или судебное разбирательство) спра́ва

3) канц. спра́ва

4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва

5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва

6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

1) см. Навеска 1;

2) (наклон, склон) нахил, схил (-лу);

3) (свес, выступ кровли) причілок (-лка), стріха, острішок, острішина, піддах (-ху), піддашок (-шка);

4) (кровелька, преимущ. над крыльцом) піддашок (-шка), піддашшя (-шшя), піддашки (-шків, мн.); підсіння (-ння). [Посадив хміль біля піддашшя, що над дверима: розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив і на хату поп'явся (Грінч.). Перед брамою було підсіння (Франко)];

5) (крыша на столбах без стен или род сарая без передней стены) повітка, повіть (-ти), шура, шопа, ум. повіточка, шурка, ші[о]пка, (для экипажей) возі[о]вня (-ні). [Під повіткою наймички коноплі тіпають (Н.-Лев.). Повіть, хату й новий тин (Макар.). Нема коло тієї хати ні тиночка кругом двору, ні хлівця, ні кошарочки, ні повіточки, - нічого не було (Март.). Дощ іде, зажени корову під шуру (Звин.). Пішли до шопи (Чуб. III)];

6) (круглый, куполообразный зонт над трубою, над горном и т. п.) дашок (-шка), клубок (-бка), будка, будчина, (диал.) бундар (-ра); (шатёр) намет (-ту), курінь (-реня), халабуда, накриття (-ття). [От наче ще перед моїми очима ті крамнички під наметом (М. Вовч.) Люди звикли там на своїх далеких полях та сіножатях ставати собі холодні хатки, або хоч курені та халабуди (М. Лев.). Налинув дощ і перервав промову, я сів під накриття і думу думав (Л. Укр.)];

7) (дверные петли) наві[и]ска (мн. -ки), начепа.

* * *

1) наві́с, -у, накриття́; ( полотняный) наме́т, -у; (для хранения сена, необмолоченного хлеба диал.) оборі́г, -ро́гу; ( род сарая) пові́тка, ші́пка, диал. шо́па

2) ( выступающая часть) наме́т, наві́с; (преим. над входной дверью, крыльцом) підда́шшя, підда́шок, -шка, дашо́к, -шка́

техн. реза́к ( широкий нож), сека́ч ( инструмент), се́чка, тя́пка ( для рубки)

1) затичка, заткалка; (деревянная у бочки) чіп (р. чопа), (ум.) чі[о]пок, чі[о]пець, чіпочок (-почка), (тряпка, которой затыкают отверстие в дым. трубе) заткально, заткало (-ла), (ум. заткальце), каглянка. [В барилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки (Загадка). Мій верх і заткало (Номис)];

2) (шутл. о человеке) заткало.

* * *

1) см. Посыпание;

2) (порошок) засипка.

* * *

1) ( действие) посипа́ння; присипа́ння, притру́шування

2) ( сыпучее вещество) за́сипка и заси́пка; ( для сдабривания корма) диал. о́бмішка

1) ( действие) затиска́ння, зати́скування

2) (приспособление для защемления чего-л.) при́щіпка и прищі́пка, прище́пка

3) спец. затиска́ч, -а

Крючочек

1) гачок (-чка), гачечок, (редко) крючок, крючечок (-чечка); (деревянный) ключка, ключечка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлючка, (за)карлючечка. [На них (дощечках) були понамальовані якісь гачки (Франко). Це словечко одно в моє серце вп'ялося гачками (Вороний). Ой, яка карлючка танцює зо мною! - подумала Настя (Н.-Лев.)]. -чок вязальный - см. Вязальный; (для вязанья грубой шерсти) ключка. -чок дверной, оконный - защіпка, ум. защіпочка. Запирать, запереть, брать, взять дверь на -чок - защіпати, защепнути (о мног. позащіпати) двері, закинути двері на защіпку. -чок застежной (в одежде) - гаплик (-ка), ум. гапличок (-чка), (вместе с петлёй) дід і бабка, коник і кобилка, гаплик і гапличка. Застегнуть платье на -чки - застебнути, позастібати, позапинати убрання (женское: сукню), (самому себе) застебнутися (на гаплики). Сделанный на -чках (об одежде) - гапликовий. [Гапликова жилетка (Сл. Гр.)]. -чок спусковой (у ружья) - язичок (-чка), цинґель (-ґля); срвн. Собачка. -чок рыболовный - гачок, гак (рибальський); (двойной) козуля, ум. козулька. [Скуй гачок на удку (Н.-Лев.). На сей гачок його не зловиш (Коцюб.)];

2) (росчерк пера) (за)карлючка;

3) (лукавый изворот в деле) (за)карлючка. Строить -чки - см. Крючкотворствовать;

4) см. Крючкотвор;

5) (чарка) крючок, чарка, чарчина, чарочка;

6) (у змеи) зуб (-ба);

7) (у винограда) вусик (-ка).

* * *

1) гачо́к, -чка́, крючо́к, клю́чка

2) ( дверной) за́щіпка, крючо́к

3) ( в одежде) гапли́к, -а, крючо́к

4) (росчерк, завиток на письме) крючо́к; карлю́чка, закарлю́чка

5) (перен.: придирка, зацепка) за́чіпка

6) ( крючкотвор) крючок; круті́й, -тія́

перешкода, завада, замішка, перемішка, завага, зачіпка, перечіпка, перебивка; срв. Препятствие, Препона. [Ні разу не зазнала я жадної перешкоди в своїй роботі (Кон.). Вона була для них лише завадою (Франко). Старий спить - замішки не буде (Мова)]. Досадная -ха - прикра перешкода. Быть -хой кому - зава(д)жати, перешкоджати, бути, стояти на заваді, на перешкоді кому, чому, до чого. Ему всё -ха - йому й муха на заваді. Служащий -хой - перешкідний.

* * *

1) перешко́да, зава́да; пере́чіпка; диал. пере́мішка, запо́на

2)

1) пастка, лапка, хапка, лабети (-тів), западниця, западок (-дка), (для волков) вовківня, (для медведей) слуп (р. слупа), сліп (р. слопа); срв. Западня, Силок. [Десь назнала лисиця в лісі пастку (Рудч.)]. Попасть в -ку - попастися (пійматися) в пастку, (перен. ещё) вскочити в лабети. Поставить -ку - поставити (настановити) пастку, лапку;

2) (механ.) ловник (-ка).

* * *

ціпок (-пка), палиця, палетиця, кий (р. кия), кийок (р. кийка); ув. ціпура, палюга, палига, палюра, палимон, кияка, кия[ю]ра; (вообще жердина) патик, бук, бучок (обычно с гнутой рукояткой), бич, ув. бичина. -ка с загнутым концом - ковінька, (с крючком на конце) ключка, (с утолщением на конце) кий, кийок, (с шаровидным утолщен.) булава, (с метал. рукояткой в виде топора, употребл. в Карпатах) топірець (-рця), (в виде молотка) келеп, (пастушья) ґирлиґа, (для игры в мяч) гилка, (для барабана) довбешка. [Узяв у руки ціпок і пішов до Довбишів у гості (Неч.-Лев.). Язик доведе до Київа і до кия. Наука не йде на бука. Не біжить собака від калача, але від бича. Ударили мене по голові патиком]. Из-под палки - з примусу. [То не праця, коли з примусу]. Хватить -кой кого - потягти кого палицею, опалубити кого. Опираться, опереться на -ку - спиратися, спертися на палицю, підпиратися, підпертися палицею. [Іду та проти вітру палицею підпираюся]. Ему влепили двадцать -лок - вгатили (всипали) йому двацять буків, київ. -ка о двух концах - палиця на (про) два кінці. См. Клюка.

* * *

1) (у лошади) повід (-вода); мн. невода. -водья - поводи, повіддя; ум. повідець (- дця); (у рогатого скота) налигач. Отпустить -дья у лошади - попустити поводи коневі. Связывать лошадей -дьями - батувати коні. Вести лошадь за повод или в поводу - вести коня за повід, на поводі. Он на -ду у своей жены - він на поводі у своєї жінки. Пускай во все повода - поганяй в три батоги;

2) привід, призвід (-воду), причина, притока, приключка, зачіпка, приклеп (-лепу), приклепка. Срв. Предлог, Причина. [Не давав я йому жадного приводу так говорити. З якої причини це сталося? Хоче знайти приключку, щоб вигнати його з хати (Звин.). Лишень притоки шукав, щоб за вітця помститися на хлопцеві (Франко). Дають зачіпку до такої розмови (Грінч.)]. По какому поводу - з якого приводу, з якої причини. По этому -ду - з цього приводу. По -ду чего - з приводу чого. По -ду этой ссоры - з приводу цієї сварки (суперечки). По всякому ничтожному -ду - будь з якого приводу (якої причини), будь з чого, аби з чого. Без всякого -да - без жадного (ніякого) приводу, без жадної (ніякої) причини (приключки), (шутл.) ні сіло, ні впало; гарма-дарма. Подавать, давать -вод к чему - давати, дати привід до чого. Я не давал никакого -да - я не давав ніякого (жадного) приводу, я нічим не спричинився, я не призводив до чого. Искать -да к чему - шукати приводу (приключки) до чого. От маловажного -да - з малого приводу, з малого чого. Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации - це було приводом (це сталося за привід) до скарги, до касації.

* * *

поліно (ув. поліняка, ум. полінце), рубанець (-нця), дровина (ув. дровиняка); (толстое и короткое) оцупок (-пка), оцупалок (-лка). -но для лучины - скалник.

* * *

1) (посох) костур (-ра), (клюка для хромых) милиця, ключка. [Старий дід ледве ходить з костуром (Сл. Ум.). Був кривий на одну ногу і взяв навіть нову милицю (Н. Лев.). Приколивав і вклонився, схилився на свої ключки (М. Вовч.)];

2) (палка) ключка, ковінька, ціпок (-пка);

3) (гвоздь) бретналь, (искаж.) бренталь (-ля);

4) (бревно для лазу) східня, сходець (-дця);

5) (виселица) шибениця;

6) (поворотный глаголь) журавель (-вля);

7) (навес) ґанок (-нку), козирок (-рка);

8) (в шахте) розпірка;

9) (согнутая рука) ключка. Кошка -тыль ставит - кицька на басі грає.

* * *

1) ( для хромых) ми́лиця, ко́стур, увел. костуря́ка; диал. ку́ля

2) ( посох) ко́стур

3) (гвоздь, стержень) бретна́ль, -ля

1) бовван, идол;

2) колода, оцупок;

3) (болван для выправления шляп, корсетов и т. п.) бовванець, буванець (р. -нця);

4) (о человеке) балабан, бевзь, бевзень (р. -зня), дурнило, бовдур, лобур (р. -ра), йолоп, штурпак, надовбень, идоляка. Стоит, как болван - стирчить мов бовдур. Играть с болваном (в карты) - гуляти (в карти) з дідком (з дурнем).

* * *

1) ( чурбан) коло́да, оцу́пок, -пка

2) ( форма для расправления головных уборов) болва́н, бовва́н

3) (перен.: тупица) жарг. ду́рень, -рня, бо́вдур, ло́бур, -я, лобуря́ка, йо́лоп, бевзь, -зя, бе́взень, -зня, на́долобень, -бня, на́довбень, -бня, те́лепень, -пня; диал. довбня́к, -а

4) ( идол) бовва́н; і́дол

I. 1) (картонка) картон (-ну), шабатура, шабатурка, тектура;

2) (портфель) тека, (обложка) обгортка;

3) палітурка (з паперу). -ка для дел, бумаг - обгортка на справи, на папери.

II. Папка, папуха, папуша (связка табачн. листьев) - папуша, ум. папушка, бунт (-ту). II.. Папка (детск.: хлеб) - папка.

* * *